Серце останнього гетьмана України Кирила Розумовського знову стало предметом уваги дослідників. Причиною цього є таємниче зникнення однієї з найцінніших реліквій, що століттями зберігалася в його могилі, але згодом безслідно зникла. Мова йде про забальзамоване серце гетьмана, яке має не лише історичну, а й символічну цінність.
Редакція з’ясувала, що сталося з серцем останнього гетьмана Розумовського. У його похованні зберігався унікальний артефакт, що мав особливе значення для свого часу.
Значення серця останнього гетьмана
“Ця скриня зберігалася в могилі останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. У скрині було забальзамоване серце гетьмана – як символ безсмертя душі”, – зазначається в матеріалах проєкту “Скарби нації”.
Подібні практики не були унікальними лише для України — аналогічні традиції існували і в Європі. “У таких самих свинцевих скринях зберігаються серця найвидатніших французьких та англійських королів, навіть серце короля Річарда Левове Серце”, – додається в матеріалі.
У 1927 році реліквія зникла за загадкових обставин. “В Україні безцінну реліквію було викрадено з могили. Це зробили більшовики у 1927 році. Серце останнього гетьмана безслідно зникло”, – йдеться в матеріалі.
Історики згодом виявили архівні документи, які свідчать про можливе вивезення цінностей до Москви. “Українські історики віднайшли архівні документи, за якими простежується вивезення козацьких реліквій до Москви. Нині скриня із серцем може бути у спеціальному сховищі – Гохрані”, – зазначається у дослідженні.
Дослідники підкреслюють, що йдеться не лише про окрему реліквію, а про системну політику щодо української історії. “Гетьмани були символами незалежної держави. Росія намагалася стерти їхню історію”, – йдеться в матеріалі.
Обставини події детально описує засновник проєкту “Реальна історія” та продюсер 1+1 media Акім Галімов. “Через століття після смерті Розумовського нашу українську реліквію, цю скриню із могили гетьмана викрадають. У липні 1927 року до трапезної церкви Воскресіння Христового в Батурині… зайшли представники більшовицької спеціальної комісії”, – розповідає він.
За його словами, могилу фактично розкопали повністю. “Вони розбили мармуровий надгробок, розібрали підлогу і залізли до підземелля, де стояла труна Кирила Розумовського”, – зазначає Галімов.
Офіційно відповідальність покладали на молодого музейного працівника, однак ця версія викликає сумніви. “Що то була за комісія? Формально нею нібито керував завідувач Конотопським окружним музеєм Олег Поплавський”, – йдеться у цитаті.
Втім, пізніше сам Поплавський зник з українського простору. “Поплавський після цієї історії переїхав до Харкова, а потім в Росію і ніколи більше в Україну не вертався”, – додає Галімов.
Офіційні документи суперечать свідченням очевидців. “У документі окремо наголошується, що ніяких коштовних речей в труні не було. Але той, хто безпосередньо відкривав могилу, каже геть інше”, – зазначає дослідник.
Один зі свідків подій детально описав знахідку. “Відкрили цинкову коробку, сподіваючись побачити коштовності, а побачили, як сказав лікар, серце Разумовського. Воно мало свіжий вигляд і не мало запаху тління”, – наводиться пряма мова у матеріалі.
Історія отримала несподіване продовження через десятиліття. “Заходжу до одного з музеїв, розглядаю експонати і бачу добре мені знайомі булаву, вензель та серце Розумовського”, – цитує матеріал свідчення очевидця.
Це лише посилило підозри щодо вивезення українських цінностей за межі країни. “Але навіщо більшовикам було розривати могилу Розумовського і красти звідти артефакти? Відповідь потрібно шукати у діяльності останнього гетьмана і в тому, ким була ця людина для України”, – резюмує Галімов.