П’яний чоловік ледь не забив її до смерті, і ліс здався безпечнішим за дім… Вона пішла в тайгу без карти й їжі. А через три дні єгер знайшов її напівживою…Вона стояла на колінах посеред безмовної хащі, притискаючи до грудей промерзлий в’язаний светр, і дивилася в чорне небо. Місяць сховався за важкими хмарами, жодної зірки — лише холодна темрява, що тиснула з усіх боків. Босі ноги загрузли в пухкому снігу по кісточки, але болю вже не було. Чутливість зникла приблизно годину тому, змінившись дивним, майже ейфорійним спокоєм. — От і все, — прошепотіла вона занімілими губами. — Закінчилося. Навколо, мов безмовні вартові, стояли велетні-сосни. Їхні гілки, обтяжені снігом, низько нависали над землею, утворюючи подобу живого шатра.
Десь далеко ухнув пугач — самотній, тужливий звук розірвав ватяну тишу. Їй здалося, що птах оплакує її, і від цієї […]
