Ще навесні минулого року стало відомо, що в Брюсселі розробляють нові правила для українців, які перебувають у країнах Європейського Союзу. Як повідомлялося раніше на ТСН.ua, мова йде про так звану дорожню карту, яка передбачає скоординований перехід від статусу тимчасового захисту, наданого українцям з початку повномасштабного російського вторгнення, до національних правових статусів. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень, сімейних обставин, або статуси довгострокового резидента.
В ЄС визнають, що цей процес займе чимало часу. Усі 27 країн-членів повинні не лише підготувати законодавчу базу, а й уникнути перевантаження своїх міграційних органів через велику кількість заявок. Від початку війни в ЄС знайшли притулок 4,4 мільйона українців. Водночас, два роки тому європейські політики почали висловлювати занепокоєння щодо перебування українських чоловіків призовного віку в Європі.
Ситуація з українськими чоловіками в ЄС
Наприклад, навесні 2024 року віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв про готовність допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Восени того ж року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав ЄС припинити соціальні виплати українцям, які підлягають призову. Після серпня 2025 року, коли Кабмін дозволив виїзд за кордон українським чоловікам віком від 18 до 22 років, подібні заяви почали лунати і від німецьких політиків. Це, зокрема, пов’язано з тим, що Німеччина продовжує надавати соціальні виплати — 563 євро для самотніх дорослих.
Чи може ЄС у рамках переходу від тимчасового до національних правових статусів обмежити можливість їхнього отримання українськими чоловіками призовного віку? Які думки з цього приводу мають європейські та українські юристи? Читайте далі на ТСН.ua.
На запит ТСН.ua в Єврокомісії нагадали, що у вересні 2025 року Рада ЄС схвалила Рекомендацію щодо підготовки до скоординованого переходу від тимчасового захисту до національних дозволів на проживання. Відтоді в ЄС тривають обговорення, які мають завершитися вже в травні цього року. Поки що в Брюсселі неохоче коментують питання можливих обмежень для українських чоловіків призовного віку щодо отримання тимчасового захисту в ЄС, який ще діє, або дозволів на проживання в країнах-членах у разі майбутнього переходу.
Програми повернення українців
Водночас у Рекомендації Єврокомісії також закликано держави-члени розробити спеціальні програми добровільного повернення українців, які діятимуть протягом певного періоду та будуть узгоджені з українським урядом. “Багато українців, які втекли від війни, потребують підтримки, щоб повернутися до України та реінтегруватися в українське суспільство. Держави-члени можуть допомогти, дозволивши їм здійснювати ознайомчі візити до України. Умови для цих візитів мають бути узгоджені між країнами ЄС”, — зазначається в поясненні Ради ЄС.
ТСН.ua також повідомляв, що з 27 березня 2026 року Норвегія, яка не є членом ЄС, обмежила надання тимчасового колективного захисту українським чоловікам віком від 18 до 60 років. Міністерка юстиції та громадської безпеки країни Астрі Аас-Хансен пояснила це тим, що з осені 2025 року до Норвегії прибуло забагато переселенців, особливо молодих чоловіків.
Швейцарія, яка також не є членом ЄС, з листопада 2025 року не надає статус захисту українцям з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Це питання, а також можливість обмеження надання статусу захисту в ЄС для українців, які виїжджатимуть після певної дати, обговорюється на рівні Євросоюзу. Водночас у Брюсселі більше схиляються до того, щоб ці чутливі питання кожна країна-член ЄС вирішувала окремо на своєму національному рівні.
Що стосується перебування в ЄС українських чоловіків призовного віку, ця тема періодично викликає обговорення як в Україні, так і в Євросоюзі. Наприклад, 14 квітня цього року під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським у Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив підтримку “зусиль України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку до ЄС”. Український президент зазначив, що відповідні служби України та Німеччини мають займатися питанням повернення українських чоловіків, які виїхали за кордон незаконно.
У Міграційній службі ФРН на запит ТСН.ua повідомили, що на сьогодні в Німеччині перебувають 1,34 мільйона українців. Серед них чоловіків віком від 18 до 63 років — 349 520. На другому місці за кількістю українців з тимчасовим захистом Польща — 966 600 осіб, на третьому — Чехія — близько 400 000. Загалом у різних країнах-членах ЄС понад 1 мільйон українських чоловіків призовного віку отримали захист в ЄС. Протягом останнього року цей показник зріс на 16%. Експерти пов’язують це з рішенням Кабміну від серпня 2025 року про дозвіл на виїзд за кордон українським чоловікам віком від 18 до 22 років, яке було негативно сприйнято низкою країн ЄС, зокрема Німеччиною, Польщею, Чехією та країнами Балтії.
У січні цього року міністр оборони Михайло Федоров повідомляв, що на сьогодні у розшуку ТЦК близько 2 мільйонів чоловіків, ще 200 тисяч — у СЗЧ. У Верховній Раді періодично виникають ініціативи щодо законодавчого блокування банківських рахунків, заборони отримання адміністративних послуг, керування авто та навіть арешту майна для тих, хто ухиляється від мобілізації. Проте конкретних законодавчих ініціатив українські парламентарі ще не розглядали. Лише навесні 2024 року МЗС України тимчасово призупиняло надання консульських послуг українським чоловікам призовного віку. Згодом все відновили за новими правилами: наприклад, оформити новий закордонний паспорт українські чоловіки призовного віку можуть лише за наявності військово-облікового документа.
Що стосується правового механізму повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які, як зазначив президент Зеленський, виїхали за кордон незаконно, це питання залишається відкритим.