Під кам’яними стінами 900-річного замку Скарборо в Англії археологи виявили несподіваний об’єкт — ядерний бункер, що датується часами Холодної війни. Це відкриття з’єднало історію середньовічної фортеці з ядерною напруженістю XX століття.
Бункер був збудований у 1963 році і входив до складу більшої мережі спостережних пунктів Королівського корпусу спостерігачів, створеної для моніторингу можливих ядерних вибухів на території Великої Британії. У той час у країні функціонувало понад 1500 таких пунктів, де працювало близько 20 тисяч добровольців, які займалися виявленням ядерних вибухів та оцінкою їхніх наслідків.
Бункер у Скарборо використовувався лише протягом п’яти років, після чого, у 1968 році, його запечатали й засипали землею. Згодом точне місце розташування об’єкта було втрачено, хоча сам замок залишався популярною історичною пам’яткою.
Логічний вибір місця для бункера
Кевін Бут, представник організації English Heritage, пояснив, що вибір цього місця був цілком логічним, адже мис Скарборо століттями слугував спостережним пунктом. “Здається дивним, що всередині замку Скарборо збудували бункер часів Холодної війни, але в багатьох сенсах це ідеальне місце: цей мис тисячоліттями служив спостережним пунктом — від поселення бронзового віку й римської сигнальної станції до середньовічного замку, артилерійської батареї часів Першої світової війни і бетонного бункера 1960-х років, який стежив за наближенням армагеддону,” — зазначив він.
Для виявлення бункера дослідники поєднали архівні записи з сучасними наземними дослідженнями. Розкопки розпочалися на початку березня, і вхід вдалося знайти вже за два дні. За словами Бута, старі карти лише приблизно вказували, де міг бути об’єкт, тому археологи використовували радар для пошуку бетонної конструкції під землею.
Стан бункера та його призначення
Після відкриття входу до споруди були спущені камери для перевірки її стану. Перші знімки показали, що простір залишився герметичним і добре збереженим. Всередині бункер має типове планування оперативного центру: диспетчерську з обладнанням для моніторингу, зони зв’язку та приміщення для відпочинку персоналу, де люди могли працювати змінами.
Об’єкт був розрахований на автономне існування в умовах ядерної катастрофи. У ньому не було вікон, натомість передбачали систему фільтрації повітря, запаси води приблизно на 30 днів, систему відведення стічних вод і простори для роботи в екстремальних умовах.
“Для English Heritage це не просто завершення історії замку Скарборо — це завершення історії Холодної війни і того, як Велика Британія намагалася впоратися з цією загрозою,” — підсумував Бут.
Нагадаємо, археологи також зафіксували під німецькими полями стародавній римський канал, який з’єднував Рейн із військовою гаванню. Ця споруда залишалася судноплавною протягом кількох століть.