Поточні військові дії президента Дональда Трампа проти Ірану можуть бути визнані нелегітимними, оскільки Конгрес США не надавав офіційного дозволу на оголошення війни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.
Згідно з Резолюцією про воєнні повноваження 1973 року, президент має право здійснювати військові операції без санкції законодавців лише протягом 60 днів. Відлік розпочався 2 березня (після офіційного повідомлення Конгресу), тому термін спливає вже цієї п’ятниці. Якщо бойові дії триватимуть далі, вони фактично опиняться поза правовим полем.
Правові аспекти військових дій
Існує значний ризик, що адміністрація Трампа та республіканська більшість можуть намагатися обійти закон за допомогою складних юридичних маніпуляцій, щоб виправдати продовження військових дій, які президент називає «екскурсією». У такому випадку вирішальне слово залишиться за федеральними судами. Хоча в минулому суди часто відмовлялися розглядати подібні позови, називаючи їх «політичними питаннями», такий підхід фактично нівелює конституційний контроль.
Історичні прецеденти свідчать про інше. На початку XIX століття Верховний суд США у справах щодо «квазівійни» з Францією чітко зазначав, що повноваження на ведення війни належать Конгресу, а дії президента не можуть порушувати акти законодавчої влади. Навіть під час Громадянської війни 1861 року, розглядаючи законність блокади південних портів Лінкольном, суд не ставив під сумнів своє право оцінювати військові повноваження глави держави.
Ситуація в Ормузькій протоці
Конституція США (Стаття I, Розділ 8) прямо наділяє Конгрес правом оголошувати війну та встановлювати правила дій на суші та воді, що безпосередньо стосується ситуації в Ормузькій протоці. Батьки-засновники, зокрема Джордж Вашингтон та Джеймс Медісон, наполягали на тому, що той, хто безпосередньо керує військами, не може бути одноосібним суддею у питанні початку чи продовження конфлікту. Судова гілка влади повинна виконати свій обов’язок і зобов’язати адміністрацію дотримуватися закону, незалежно від позиції президента.
Адміністрація Трампа, підтримуючи жорстку лінію Беньяміна Нетаньягу, сподівалася на швидку капітуляцію Тегерана, проте більшість прогнозів Білого дому виявилися помилковими. Іран продемонстрував значну стійкість, а влада в країні перейшла до ще радикальніших генералів. Незважаючи на заяви Трампа про стабільність, Ормузька протока фактично залишається заблокованою, що загрожує п’ятій частині світового експорту нафти, а американські військові арсенали виснажуються: вже використано половину запасу крилатих ракет, призначених для стримування Китаю.
Нагадаємо, перший раунд переговорів між США та Іраном завершився 12 квітня без значних результатів. Сторони не змогли досягти домовленостей через розбіжності щодо ядерної програми Тегерана, зокрема, Іран не надав гарантій відмови від створення ядерної зброї.