Американський Пентагон розширює свій список цілей в Ірані, зокрема, включаючи енергетичні об’єкти, які постачають паливо та електроенергію як цивільному населенню, так і військовим. Це рішення створює потенційну “лазівку” для адміністрації Трампа у випадку обвинувачень у військових злочинах, пов’язаних із ударами по цивільній інфраструктурі. Наразі, після інтенсивних авіаударів по військових позиціях, військові США та Ізраїлю прагнуть знайти нові цілі, сподіваючись уникнути негативної реакції як з боку міжнародної спільноти, так і власного населення.
Ця ситуація вказує на складності, з якими стикається адміністрація Трампа в умовах геополітичної напруги не лише з Іраном, а й у контексті загальних міжнародних норм. Вибір між нанесенням ударів по цивільних об’єктах і ризиком відкриття нової фронту конфлікту ставить під загрозу етичні принципи ведення війни і може викликати розгубленість навіть серед підтримуючих дії Вашингтону. Відповідно до Женевських конвенцій, деякі цивільні об’єкти можуть бути легітимними цілями під час воєнних дій, однак існує великий ризик, що це рішення зумовить серйозні гуманітарні наслідки і викличе хвилю критиці з боку міжнародної спільноти, зокрема європейських лідерів, які вже висловили свою стурбованість.
Трамп і нові військові тактики
Геополітичні наслідки військових дій
Військові дії США і їх союзників проти Ірану несуть ризики не лише для Близького Сходу, а й для глобального рівноваги. Так, акти агресії, які зачіпають енергетичну інфраструктуру Ірану, можуть призвести до підвищення цін на нафту та енергоресурси в цілому. Це, в свою чергу, негативно вплине на економіки країн, які залежні від імпорту нафти, зокрема європейських держав. Постійна нестабільність у регіоні також може сприяти зростанню цін на споживчі товари, викликавши великий економічний шок.
Окрім економічних факторів, військові дії можуть вплинути і на міжнародні відносини. Іран має потужні союзники, які можуть відреагувати на агресію США відповідаючи аналогічними військовими заходами. Це, в свою чергу, може спровокувати довготривалі конфлікти, які затягнуть не тільки країни-учасники, але й треті держави, на приклад, Росію чи Китай.
Вплив на ситуацію в Україні
Відзначаючи наближення можливих військових дій в Ірані, варто задуматись над тим, як це може змінити ситуацію в Україні протягом найближчого місяця. В умовах глобальної ескалації конфліктів, загострення ситуації на Близькому Сході може призвести до зменшення міжнародної уваги до української проблематики. Це означатиме, що Україна може знову опинитися на периферії міжнародного порядку денного, що позначиться на підтримці з боку західних партнерів.
Також на фоні активізації військових дій і збільшення напруженості в регіоні, можливе посилення тиску на Київ з боку Москви. Росія може скористатися відволіканням західних союзників на Іран, щоб посилити свою агресивну політику щодо України, прагнучи досягти своїх цілей без ризику зазнати міжнародного осуду.
Ця ситуація вимагає від української влади активізації дипломатичних зусиль. Зараз як ніколи важливо, щоб Київ намагався втягнути міжнародну спільноту в обговорення проблем, пов’язаних із безпекою в Україні. Правильна стратегія в цьому контексті може допомогти уникнути сценарію, в якому ми будемо залишені наодинці зі своїми викликами.
Запровадження сильних санкцій проти Ірану, які можуть послідувати внаслідок військових дій, також матиме своє відображення на Україні. Введення економічних обмежень проти Ірану може вплинути на глобальні фінансові ринки, а також на торгівлю, що позначиться на нашій економіці. Збільшення цін на енергоресурси може загострити кризу вже зараз, оскільки Україна вже відчуває наслідки енергетичної незахищеності.