В Україні продовжують залишатися закритими повітряні простори, і не тільки через триваючу військову агресію. Основною перешкодою для відновлення авіаперевезень є відсутність механізму страхування військових ризиків, що заважає як українським, так і іноземним авіакомпаніям закріпитися на ринку. Експерт Богдан Долінце заявив, що без розробки чіткої моделі покриття ризиків та виконання міжнародних вимог щодо авіаційного страхування, говорити про відновлення польотів в Україні буде передчасно.
Ця проблема має критичне значення для української економіки, оскільки авіасполучення є важливим чинником для торговельних зв’язків, туристичного розвитку та інвестиційного клімату. В умовах війни особливо важливо враховувати адаптацію авіаційних компаній до нових реалій, адже здатність держави запропонувати збалансоване страхування ризиків може стати фундаментальним чинником для відновлення не лише перевезень, але й довіри міжнародних партнерів. Шукаючи ефективні рішення, Україна може сприймати досвід інших країн, що вже впоралися з подібними викликами, і це підкреслює нагальність вирішення цього питання на державному рівні.
Причини закритого неба
Авіаційна безпека та страхування: дві сторони медалі
Відновлення авіаперевезень в Україні наразі ускладнюється не лише війною, а й відсутністю адекватної моделі авіаційного страхування, що забезпечує покриття військових ризиків. Експерти стверджують, що без чіткої структури для страхових механізмів активізація польотів здається малоймовірною. Богдан Долінце, авіаційний експерт, наголосив на критичності цього питання, зазначаючи: «Без зрозумілої системи безпекового страхування обговорення відновлення авіасполучення має обмежений сенс».
В Україні, за словами експерта, наразі відсутні комерційні пропозиції з авіаційного страхування, що ще більше ускладнює ситуацію. Фінансові установи не готові ризикувати, адже інфраструктура і технічні можливості національних авіакомпаній потребують підтримки, зокрема й у страховому аспекті. Таким чином, навіть попри зняття обмежень на польоти, повернення іноземних перевізників залишиться складним завданням через незахищеність їхніх ризиків.
Стратегії для відновлення авіасполучення
В частині пропозицій, які можуть спростити ситуацію, Долінце вказує на можливість запровадження моделі, подібної до схеми в Ізраїлі, де державні структури частково беруть на себе страховий ризик для перевізників. Ця стратегія могла б стати елементом національної політики для розвитку авіації в умовах поточної незахищеності. У цьому випадку іноземні компанії залишили б відповідальність на своїх регуляторах, що могло б спростити зняття заборон.
Незважаючи на чисельні виклики, експерти висловлюють оптимізм щодо можливого відновлення авіаперевезень. Внутрішні авіакомпанії, за словами фахівців, зможуть здійснити свої польоти, спростивши процедури запровадження термінових відновлювальних кроків. Однак для іноземних перевізників затяжний процес надання всіх необхідних погоджень і страхування лишається серйозною перешкодою, яку необхідно подолати.
Аналітики підкреслюють, що в разі успішного запуску авіаційних перевезень у найближчі місяці зможе змінитися не лише економічна ситуація, але й якість життя населення. Відновлення міжнародних зв’язків сприятиме активізації туризму та бізнесу, а також дозволить залучити іноземні інвестиції в українську авіаційну інфраструктуру. Такий розвиток подій міг би стати важливим кроком до стабілізації економіки у постконфліктний період.
Паралельно з цими ініціативами Міністерство розвитку громад та територій займається розробкою пропозицій щодо політики відновлення цивільної авіації. Зараз тривають спроби налагодити співпрацю з міжнародними партнерами, що в свою чергу може підштовхнути ринок до нових інноваційних рішень, яких поки що недостає. Ясно одне: питання авіаційного страхування залишається основою для відновлення польотів, і без його вирішення на національному рівні глобальні кроки не мають жодного сенсу.