У 1917–1918 роках Українська Народна Республіка офіційно включила до свого складу території, які сьогодні належать Росії та іншим країнам. Про це розповів Акім Галімов, засновник проєкту “Реальна історія” та продюсер 1+1 media, у своєму відео на YouTube.
Зміни кордонів УНР
Галімов зазначив, що зречення російського царя в 1917 році стало початком розпаду Російської імперії. На уламках старої системи народи, які довгий час зазнавали гніту, почали створювати власні держави. “Після зречення царя, імперія починає розпадатися. Тимчасовий уряд намагається реалізувати федералізацію. У Києві формується Центральна Рада, яка проголошує Українську Народну Республіку спочатку як автономію в складі Федеративної Росії”, – розповідає він.
Автономія була проголошена на чітко визначеній території, що включала дев’ять губерній, які в Російській імперії називалися малоросійськими: Київська, Подільська, Волинська, Полтавська, Чернігівська, Катеринославська, Харківська, Херсонська губернія та Таврійська без Криму.
Розширення території УНР
За словами Галімова, восени 1917 року кордони Української Народної Республіки суттєво розширилися на схід і північ, охоплюючи землі, де, незважаючи на десятиліття русифікації, збереглися українська мова та культура. “Наприкінці осені 1917 року Центральна Рада включає до території УНР східні повіти Мінської, Могилевської та Воронезької губерній, а також значну частину Кубані та Донщини. Це райони, де люди зберегли українську мову та культурні традиції”, – зазначив він.
На початку 1918 року до УНР на федеративних засадах приєдналася Кубанська Народна Республіка, що стало наслідком пам’яті про спільне походження. “Кубанська Народна Республіка ухвалила документ про приєднання Кубані до Української Народної Республіки. Це нащадки запорізьких козаків та селян з Центральної України, яких переселила на Кубань Єкатерина ІІ”, – повідомив Галімов.
Водночас, за словами Галімова, розвивалися й інші національні проєкти. Кримськотатарський народ, який зазнавав переслідувань, також скористався цим моментом. “У грудні 1917 року кримські татари проголосили утворення Кримської Демократичної Республіки”, – підкреслив він.
Галімов також зазначив, що в листопаді 1917 року Центральна Рада проголосила невід’ємною частиною УНР землі, які нині входять до Польщі та Білорусі, зокрема Холмщину та Підляшшя. “Люди не потребували карт, щоб усвідомити свою ідентичність. Визначальними були мова, культура та традиції”, – додав він.
Проте більшість цих приєднань залишилися декларативними. Військова та політична ситуація 1917–1918 років не дозволила закріпити задекларовані кордони. “Ці кордони, проголошені Центральною Радою, не вдалося позначити на землі, оскільки ситуація швидко змінилася”, – резюмує він.
Акім Альфадович Галімов — український журналіст, сценарист, автор і продюсер історичних проєктів 1+1 Media. У проєкті “Реальна історія” він створює короткі відео на важливі історичні теми.