Чоловік 105 днів їздив до дружини в лікарні 12 годин щоденно

Чоловік 105 днів їздив до дружини в лікарні 12 годин щоденно, щоб провести лише пів години поруч з нею. Історія 82-річного фермера Чень Ачона з Китаю зворушила тисячі людей по всьому світу. Чень, живучи у провінції Чжецзян, з року в рік віддавав себе догляду за дружиною Сюе, яка після інсульту і тяжкої пневмонії була госпіталізована до відділення інтенсивної терапії лікарні Лі Хуїлі в Нінбо. Нехтуючи фізичними та емоційними труднощами, Чень щодня долав складний шлях, щоб побачити свою кохану.

Чень Ачон

Чоловік щодня прокидався о 4:30, щоб приготувати їжу, після чого вирушав у тривалу подорож. Спочатку автобусом до Нінбо, а потім ще одним автобусом до лікарні. Години відвідування в реанімації тривали лише від 10:30 до 11:00, але для Ченя ця година мала велике значення. Він залишався в коридорі до полудня, щоб лише на кілька хвилин опинитися поруч з Сюе, тримаючи її за руку та згадуючи їхнє спільне життя.

Терпіння та відданість

Чень зберігав особисті спогади про їхнє життя разом, згадуючи про моменти щастя, та намагався полегшити страждання дружини в лікарні. Він витирав їй обличчя, поправляв ковдру і намагався зробити все, що в його силах, щоб її самопочуття покращилося.

Витрати на лікування, які перевищували 100 тисяч юанів (приблизно 14 тисяч доларів), стали важким тягарем для родини. В їхньому домогосподарстві відзначалися значні фінансові труднощі, оскільки їхній син навіть продав власний будинок, щоб допомогти оплатити медичні витрати. Усе це свідчило про те, наскільки велике місце займала Сюе в житті їхньої родини та зокрема у серці Ченя.

Лікарня будь-яким способом намагалася полегшити фізичну і психологічну тяжкість для Ченя. Лікарі дозволили йому довше залишатися з дружиною, у транспорті його звільняли від оплати, а небайдужі люди зібрали понад 140 тисяч юанів допомоги для родини.

Неможливість зупинити відхід

Наступні дні, які Чень провів у лікарні, стали вкрай важкими. Він радів, що стан Сюе був стабільним, але 13 березня, під час повернення додому після візиту, почулося невтішне повідомлення. Серце його дружини зупинилося, і, попри всі намагання, врятувати її не вдалося. Чень не втратив надії і, разом із сином, поспішав назад до лікарні, але не встиг.

У її останні хвилини Чень тримав свою кохану за руку і прошепотів: «Наш зв’язок у цьому житті закінчився, але я не готовий з цим змиритися». Це свідчить про велику силу любові, жертви та відданості, які пережив цей чоловік у своєму житті.

Залишити слід

Смерть Сюе стала для Ченя нестерпною втратою. Серце зважене горем, він зрозумів, що без своєї дружини життя вже не буде таким, як раніше. «Мені здається, ніби моє серце розривається на шматки. Це так боляче», — з жалем зізнавався він.

Після її смерті Чень пообіцяв, що щоразу, коли матиме можливість, він відвідуватиме могилу жінки, адже, як він сказав: «Вона була найкращою дружиною у світі». Ця обіцянка стала не тільки знаком його безмежної любові, але й прикладом того, як важливо цінувати сім’ю та близьких, поки вони поруч.

Історія Чень Ачона і Сюе – це не тільки про жертвування і страждання, але й про незламну любов, яка здатна подолати найважчі випробування. Вона також ставить питання про людську гідність у медичній системі та цінність часом обмеженого спілкування між близькими. В умовах стрімкого розвитку медицини та соціальних змін особисті зв’язки й відносини залишаються важливими аспектами нашого життя, які зобов’язані шануватися і плекатися.”